Понеділок, 19.08.2019, 09:17Вітаю Вас Гость | RSS
      Миргородський НВК ( днз -знз ) "Гелікон"    
Головна | Шпаргалка для вчителів | Реєстрація | Вхід
   
» Меню сайту

» Календар
«  Серпень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031

» Пошук

» Форма входу

» Новини "Гелікону"

» Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Психологічні аспекти сучасного уроку

1.Психологічна складова уроку

  • Урок проводиться не заради самого уроку, а заради того, щоб впливати на особистість учня
  • Зміни в структурі особистості відбуваються лише тоді, коли учень діє за внутрішнім покликанням
  •  Центральним компонентом будь-якого уроку - організація пізнавальної діяльності учнів
  •  Успіх навчання залежить не тільки від зовнішніх чинників, а й від інд.-психологічних особливостей

Академічна успішність школяра визначається не тільки й не стільки його здібностями, скільки його бажанням учитися.

2. Увага на уроці:

  • Задати гарний темп роботи учнів
  •  Забезпечити чіткість і стислість пояснень
  •  Активізація розумової діяльності
  •  Різноманітні форми роботи
  •  Включення всіх учнів класу

3. Коливання уваги протягом уроку:

 Через 14-18 хв. з початку уроку знижується концентрація уваги

 На 31-34 хв.

 На 44-46 хв.

 На 55-64 хв.

4.Сприйняття інформації

 Зорове сприйняття – 80% інформації;

 Слухове сприйняття – 10% інформації;

Нюхове, смакове і тактильне у сукупності - 10%.

5.Активізація процесів мислення:

  • Постійно формулювати перед учнями проблему;
  •  Більше давати завдань, які передбачають порівняння, узагальнення, систематизацію;
  • Використовувати письмове мовлення, яке сприяє розвитку мислення;
  •  Пропонувати брати участь у дискусіях.

6. Запамятовування інформації: Три види памяті:

  • Сенсорна(миттєва) пам'ять. Час зберігання інформації  -  0.25-1 секунда.
  • Короткочасна пам'ять - 1-30 хв.
  • Довгострокова  - дні, роки.

7.  Схема роботи вчителя для підвищення мотивації на уроці:

  • Організація самостійної постановки завдань учнями.
  • Організація дій щодо планування й розв’язання завдань учнями.
  • Пояснення змісту і мети завдання, щоб учні зрозуміли їхню значущість.
  • Постановка проблемних ситуацій.
  • Указувати учням на необхідність шукати нові шляхи розв’язання завдань, враховуючи їх можливості.
  • Формування в учнів активного, небайдужого становлення до знань
  •   Індивідуальний підхід

8.Навчальні ситуації, які ускладнюють діяльність учнів зі слабкою нервовою системою

  • Тривала напружена робота, бо такий учень швидко стомлюється.
  •  Відповідальна робота, яка потребує емоційного,нервово- психічного напруження (самостійна, контрольна)
  • Ситуація, коли вчитель у швидкому темпі ставить запитання і ставить учня у положення негайної відповіді
  • Робота в шумній обстановці
  •  Ситуація, коли потрібно на уроці засвоїти великий за обсягом матеріал
  • Робота після невдалої відповіді, оціненої негативно

Правила для вчителя

  • Не ставити такого учня в ситуацію несподіваного запитання і швидкої відповіді на нього
  • Бажано, щоб відповідь була в письмовій формі
  • Не змушувати таких учнів відповідати новий матеріал цього уроку
  •  У мінімальному ступені відволікати учня, намагатися не переключати його увагу
  • Заохоченням підвищувати впевненість у своїх силах
  • Обережно оцінювати невдачі учнів

9. Ситуації, які викликають ускладнення в інертних учнів

  • Пропонування завдань, різноманітних за змістом і способами роботи
  • Викладання матеріалу у високому темпі
  • Вимога швидкого переключення уваги з одного виду роботи на інший
  • Оцінювання рівня засвоєння матеріалу від початку знайомств з ним
  • Виконання завдань на кмітливість за високого темпу роботи

Правила для вчителя

  • Не вимагати негайного включення в роботу
  •  Не слід проводити їхнє опитування на початку уроку
  • У момент виконання завдань не треба їх відволікатти, переключати увагу на що-небудь інше

10. Правильні реакції вчителя під час опитування:

Відповідь учня

Реакції вчителя

Правильна й упевнена

Схвалити, поставити наступне запитання

Правильна, але не впевнена

Пояснити, чому відповідь правильна

Частково чи цілком невірна

Запропонувати «ключ» , повернутися до пройденого матеріалу

 Відмова від відповіді

Спростити питання, запитати іншого

Нерозумна чи поспішна

Виправити і продовжити урок

11. Анкета «Сучасний урок очима учнів»

  • Урок має проводитись у теплій обстановці між педагогом та учнями,
  •  Використовувати мультимедію;
  • Щоб не питали матеріал, якщо бачать, що учень не вивчив;
  • Щоб на уроці була взаємоповага;
  •  Більше практики та часу для вивчення матеріалу;
  • Щоб на уроці вчителі не принижували учнів.

 

Психологічні аспекти ефективності сучасного уроку

 

ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОЇ УСТАНОВКИ НА УРОК

               Кожен урок, як хороша вистава, повинен мати гарний вступ, що сприяє формуванню по­зитивної установки на діяльність. Психологіч­но поняття «установка» трактується як внутріш­ня готовність суб’єкта певним чином сприйня­ти ситуацію та діяти в ній. Психологічна уста­новка виникає дуже швидко й неусвідомлено в момент першого зіткнення з ситуацією. Тобто установка на урок виникає в перші його хвилини та за своєю якістю може бути позитив­ною чи негативною.За позитивної установки учень швидко до­лучається до навчальної діяльності і, як прави­ло, успішний у ній. За негативної установки (байдужність до уроку, відчуженість від нього) учні дистанціюються від спілкування й взаємодії з учителем, навчальна діяльність триває в’яло, важко змусити учня пізнавати, якщо він цього не хоче. Прийоми, за допомогою яких учитель може сформувати в учнів позитивну установку на урок:

  • проекція на дітей позитивної установки вчителя, його емоційної співучасті, зацікавле­ності в результаті, впевненості в собі та дітях, передбаченні успіху.
  • ефективно продумана  мета уроку та мотиваційної діяльності

ПСИХІЧНА САМООРГАНІЗАЦІЯ ВЧИТЕЛЯ

           У процесі підготовки до уроку важливе зна­чення  має психічна самоорганізація вчителя:

  1. Позитивне ставлення до дітей загалом, відчуття задоволення від майбутньої роботи з дітьми.
  2.  Позитивна установка вчителя.
  3. Психологіч­на готовність до емоційного долучення до діяль­ності.
  4. Зацікавленість у досягненні поставленої мети.
  5.  Впевненість у собі й учнях.
  6.  Передбачення успіху.

        Усі ці психічні переживання й стани вчи­теля оформлюються словесно («Діти, ми з вами сьогодні обов’язково дамо відповідь на таке важ­ливе питання, як…»), мімікою, жестами, емоц­ійним забарвленням мови. Ця установка вчите­ля передається учням, і вони так само емоційно залучаються до діяльності на уроці, починають розглядати її як значущу й цікаву для себе. Уза­гальнено можна сказати, що це установка сим­патії, співпраці й успіху. Антиподи такої уста­новки руйнують навчальну діяльність. Це уста­новки на байдужість, формальне проведення уроку, агресивність, страх учителя перед учня­ми, непевність у собі. Такі установки вчителя теж транслюються на учнів та не сприяють ефек­тивності уроку.

 Психологічна готовність учителя працю­вати з дітьми певного віку.

       Необхідно не про­сто знати вікові психологічні особливості учнів, а й відчувати проблеми дітей як свої. Таке уміння в психології називається емпатією. Пе­дагог з розвинутою емпатією без проблем зна­ходить контакт із дітьми, ефективно організує навчальну діяльність, користується повагою й любов’ю дітей. Невміння учителя сприймати і розуміти дитячу душу неминуче призводить до відчуження, до проблем у навчальному процесі, до конфліктів із усіма негативними наслідка­ми (погіршення здоров’я вчителя, передчасне психічне та фізичне старіння). Розвитку педа­гогічної емпатії сприяє позитивне ставлення до дітей, увага до них, вміння «занурюватися» у роль учня.

 

ПОСТАНОВКА МЕТИ ТА ЗАВДАНЬ УРОКУ

         Частину уроку вчитель присвячує обґрунту­ванню мети, активізації зацікавленості, моти­вуванню. Учитель під метою уроку іноді розуміє мету для себе: що він хотів би зробити на уроці. Однак мета та завдання уроку повинні фіксува­ти й те, чому учні повинні навчитися на уроці. Мета уроку програмує його результат, спочатку формулюється в узагальненому вигляді (чому учень повинен навчитися),а далі конкретизується описом потрібних дій і зразків поведінки (опис дій учня, критерії правильності виконан­ня дій). Мета уроку не має сенсу, поки вона не стала метою учня. Важливо показати учням самоціннісгь матеріалу, його здатність дати учням нові знання про світ, суспільство, людину, при­вести до більш глибокого осмислення й розумі­ння актуальних проблем, важливість матеріалу в системі знань. Розуміння навчальної мети уч­нями дозволяє їм стати активними учасниками уроку, самим планувати й організовувати свою діяльність. Поліпшується зворотний зв’язок між учителем і учнем і забезпечується можливість осмисленого контролю та самоконтролю за ре­зультатом діяльності. Учень повинен приймати мету, розуміти значимість досягнення мети для нього, бачити, де він зможе використовувати ці знання чи уміння. При спостереженні уроків учителів, що вміють зробити мету уроку метою учнів, перше, що впадає в око, — ініціативність і активність учнів на уроці. Діти постійно задають питання вчителю, просять допомогти у випадку утруд­нень, пропонують варіанти рішень, сперечають­ся про те, який варіант кращий. Вчителі, орієн­товані на розвиток самостійності учнів, інакше організують опитування, пояснення нового ма­теріалу, самостійну роботу. Наприклад, для чого вчитель проводить опи­тування: вивести на «чисту воду» ледаря чи вия­вити нерозуміння? При традиційному опиту­ванні, мета якого—перевірка виконання домаш­нього завдання, учень ретельно приховує своє незнання, боячись одержати погану оцінку. Зав­дання вчителя й учнів стають діаметрально про­тилежними. Опитування іноді стає найбільш конфліктним етапом уроку і часто «задає проку­рорський тон» всьому уроку. Вчителі авторитар­ного стилю розглядають опитування як один з найважливіших етапів уроку. їм подобається, як школярі, затаївши подих, стежать за рухом руч­ки по журналу при виборі прізвища учня, Що буде відповідати на запитання. За відмову відпо­відати, природно, відразу ставлять двійку. Якщо вчитель хоче одержати зворотний зв’я­зок, довідатися, чи зрозуміли учні навчальний матеріал, то для цього йому треба одержати інформацію про труднощі, виявити зони незро­зумілого. Треба побудувати взаємодію так, щоб учні захотіли повідомити цю неприємну інфор­мацію. Тому негативно оцінювати відповіді учнів чи відмову від відповідей взагалі не можна. Правильні реакції вчителя під час опитування :

Відповідь учня

Реакції вчителя

Правильна й упевнена

Схвалити, поставити наступне запитання

Правильна, але не впевнена

Пояснити, чому відповідь правильна

Частково чи цілком невірна

Запропонувати «ключ» , повернутися до пройденого матеріалу

 Відмова від відповіді

спростити питання, запитати іншого

Нерозумна чи поспішна

Виправити і продовжити урок

       Навчальна мета тісно пов’язана з оцінюван­ням та контролем. Для вчителя чітко сформу­лювати мету — значить, полегшити підготовку до контрольної роботи і бути готовим до скла­дання тесту — об’єктивного оцінювання, що фіксує не думку вчителя про рівень знань учня, а ступінь володіння ним навчальним матеріа­лом. Складання та використання тесту вимага­ють постановки та чіткого формулювання кон­кретних завдань навчання та добору найважли­віших завдань, досягнення яких потрібно

виміряти в тесті. Тестування має бути засноване на навчальному плані, пункти тексту співвідно­ситися з певним набором задач навчального плану, а кількість балів, отриманих учнем, виз­начати рівень володіння цими завданнями.

МОТИВАЦІЯ НА УРОЦІ

            Однією з важливих причин невдачі на уроці є відсутність в учнів мотивації до навчання. Мотив — це спонукання до активності. Вивчен­ня мотивації учнів — це відповідь на питання: як і чому учні приступають до дій, спрямованих на досягнення мети, чому вони виявляють у них наполегливість. Внутрішня мотивація припус­кає розвиток власних мотивів школяра, у першу чергу — самоповаги в діяльності, пізнавальних і соціальних мотивів. Мотиваційними процесами можна керувати. Процес створення умов для розвитку власних мотивів учнів з використанням системи заохо­чень і покарань називають мотивуванням. Для більшості вчителів, які вважають, що коли на­звана тема уроку, значить, її треба вивчати, цей момент організації уроку є дуже проблематич­ним. Моделюючи сучасний урок під час навчан­ня у період підвищення кваліфікації, лише 40 % учителів знаходять цікавий «ключик» до своїх уроків. Успішний педагог повинен враховувати, що головний мотив школярів—мотив досягнення — прагнення особистості домагатися успіхів і уни­кати невдач з метою підвищення чи збережен­ня самоповаги, самооцінки в діяльності. Рівень розвитку мотиву, баланс прагнення до успіху та бажання уникати невдач може різнитися: одні учні більше прагнуть до успіху, активно беруть­ся за складні проблеми, інші намагаються збе­регти вже досягнуте. Мотив досягнення може розглядатися як система самооцінки.

Самооцінка — це особистісне судження про власну цінність, оцінка своїх якостей, що відбиває ступінь розвитку самоповаги. Уявлення учнів про свої здібності забезпечує мотивацію навчан­ня в набагато більшій мірі, ніж істинний рівень цих здібностей. Діти добре почувають себе в школі, коли часто переживають успіх. Коли учні вірять, що можуть учитися, знають, що здатні формувати позитивні відносини з педагогом і робити свій внесок у життя класного колективу, то їм немає необхідності витрачати свою енер­гію на порушення поведінки. Самооцінка в діяльності — оцінка своїх мож­ливостей у певному виді діяльності. Самооцінка змінюєть­ся в залежності від успіху чи невдачі в діяльності й пов’язана з початковим рівнем домагань особи­стості, що визначається ступенем складності завдань, поставлених особистістю перед собою. Рівень домагань може бути реалістичним (що відповідає можливостям) і нереалістичним (за­вищеним чи заниженим).

 

 

Педрада. Творчий урок.

*Сучасний урок – це Творчий урок- це Зацікавлення, Здивування, Захоплення, Пізнання, Самореалізація.

* Сучасний урок – спільна творчість учителя та учнів.

*Давньогрецький філософ Аристотель сказав: «Навчитися чогось можна, лише, коли сам це зробиш».

                       Вміє вчитися той учень, який:

  • сам визначає мету діяльності або приймає поставлену вчителем
  •  проявляє зацікавленість у навчанні, докладає вольових зусиль
  •   організовує свою працю для досягнення результату
  • відбирає або знаходить потрібні знання, способи для розв’язання задачі
  • виконує в певній послідовності сенсорні, розумові або практичні дії, прийоми, операції
  • усвідомлює свою діяльність і прагне її вдосконалити
  • має вміння й навички самоконтролю та самооцінки

Сучасний урок…

  • Сучасний урок - це урок, на якому вчитель викладає новий матеріал зрозуміло й доступно.
  •  Сучасний урок - це веселий, пізнавальний, цікавий, неважкий урок, на якому вчитель і учень вільно спілкуються.
  •  Сучасний урок - це урок, на якому не доводиться робити щораз те саме, це різноманітний урок.
  •  Сучасний урок - це урок, на якому вислуховують будь-яку твою думку, урок, де людина учиться бути людиною.
  • Сучасний урок - це урок, на якому почуваєш себе впевнено.
  •  Сучасний урок - це урок без стресів.

Психологічні вимоги до сучасного уроку

  • Урахування психологічних особливостей кожного учня
  • Нормальний психологічний стан і позитивний емоційний настрій учителя та учнів
  •  Вимогливість і доброзичливість учителя до учнів
  • Педагогічна етика і психологічний такт

Напрямки самостійної діяльності учнів:

  • Створення ситуації успіху;
  •  Спонукання до пошуку;
  •  Виконання творчих завдань;
  •  Створення ситуації взаємодопомоги;
  •  Навчально-пізнавальні ігри.

 

 Учитель має:

  • Продумувати запитання, а потім ставити їх так, щоб вони активізували самостійну думку учня;
  • Формувати інтерес до навчання через проблемно-пошуковий підхід до висвітлення теми;
  •  Стимулювати бажання працювати самостійно.

 До творчості учнів спонукають:

  • Проблемне запитання
  •  Здивування
  •  Виявлення суперечності
  •  Створення парадоксальної ситуації шляхом спеціального провокування ,щоб викликати суперечності

На уроці обов’язкове :

  • цілеспрямоване використання усіх видів пам’яті ;
  • формування навичок логічного мислення;
  •  розвиток творчих здібностей кожного;
  •  пізнавальна мотивація
  •  психологічний вплив кольорового оформлення опорних конспектів;

Опорний конспект допомагає

  • глибше розібратися в тій темі, що вивчається
  •  легше запам’ятати вивчений матеріал
  • наглядно показати весь матеріал, що вивчається
  • зосередити увагу на найважчому матеріалі з даної теми
  •  організувати багаторазове повторення
  • швидко перевірити, як учень зрозумів і запамятав вивчений матеріал.

Іноваційні технології:

  • технологія кооперативного навчання(робота парами,групами);
  • технології ситуативного моделювання(ігрове моделювання явищ, які вивчаються);
  • технологія опрацювання дискусійних питань.

Можливі способи організації матеріалу

  • від простого до складного (від відомого до невідомого);
  • від конкретного до абстрактного (ситуаційні моделі);
  • від загального до специфічного (деталізованого);
  •  у хронологічній (історичній) послідовності;
  •  у поетапному процесі; підхід, який спирається на проблему.

Алгоритм підготовки до сучасного уроку:

1.Думайте про наступні питання:

  • Чого я /вони/ хочемо досягти?
  • Що я /вони/ можемо зробити, аби цього досягти?
  • Як ми знатимемо, досягли ми цього чи ні?

2.Думайте про учнів:

  • Якими можуть бути їхні сподівання?
  • Якими можуть бути їхні почуття щодо предмету?
  • Які потреби, запити в них?
  • Як учні можуть використати те, чому ви їх вчите?

 3. Думайте про себе:

  • Які аспекти курсу вас хвилюють?
  •  Які ваші сильні, слабкі сторони?
  •  Що ви вважаєте найголовнішим у темі уроку, навичках, які слід здобути?

Урахування особливостей учнів класу:

  • успішність класу (сильний, слабкий; однорідний, неоднорідний; активний пасивний)
  •  ставлення учнів до предмету (байдуже, небайдуже; допитливість, зацікавленість; короткочасний інтерес, який не реалізується в конкретній діяльності)
  • темп роботи (швидкий, середній, повільний)
  • сформованість навчальних умінь
  • ставлення до різних методів навчання в залежності від характеру пізнавальної діяльності (репродуктивний, проблемне викладання, частково-пошуковий, дослідницький)
  • ставлення до різних форм навчальної роботи, в тому числі нестандартних: урок-ділова гра, урок- семінар, урок-гра «Поле чудес», урок- діалог і т.п.
  • загальна дисципліна учнів, наскільки дисциплінований клас.

Продумайте мету уроку

       Розвивальна:

  • удосконалювання розумових здібностей;
  • здатності до самостійності мислення;
  •  тренування винахідливості;
  • розвиток критичності та гнучкості розумових операцій, уміння робити зіставлення, висувати гіпотези;
  •  збагачення словникового запасу, оволодіння виразовими засобами мови;
  • розвиток уяви, фантазії, спостережливості;
  • розвиток пам’яті, почуттів, волі.

 Виховна:

  • формування світогляду,
  • наукових переконань,
  •  працьовитості,
  •  здійснення морального, естетичного виховання,
  •  духовне збагачення,
  •  всебічний розвиток,
  •  виховання любові до предмета.

Для того,  щоб учень прагнув вчитися,  його необхідно зацікавити. Втрата частиною учнів мотивації до навчання, зацікавленості у результатах – камінь спотикання на шляху до якісної освіти. У чому коріння цього явища?

 

* По– перше, невміння вчитися і долати труднощі. Навчання  тяжка праця, яка потребує спеціальних умінь та навичок, і якщо вони не сформовані у родині та початковій школі, у основній–  навчання стає непосильним.

*По –друге, перевантаження навчальних програм.  Наше прагнення „втиснути”  у голови дітей побільше інформації призводить до втоми, опору і природного відторгнення.  Адже людський розум,  за влучним висловом Плутарха, не глек для рідини, а вогонь,  який слід запалити.

* По – третє,  одноманітність життя і навчального процесу.  Монотонність шкільних занять, відсутність яскравих вражень,  необхідність „ сидіти тихо і  мовчати” –  все робить шкільне життя підлітка нудним і тяжким.

* По– четверте, збідненість методів організації навчального процесу,  авторитарність вчителів і батьків. Згадаймо прописні істини: людина включається у будь- яку діяльність тоді, коли є потреба у цьому,  тобто є мотив до дії. І дорослим потрібно не примушувати дитину вчитися, а заохочувати.

 

Мотивація. Методи стимулювання інтересу до навчання

  • Пізнавальні ігри.
  • Ситуаційні ігри.
  • Навчальна дискусія.
  • На початку уроку проводити гру «Станція ДЧЦМЗ», щоб зосередитися на запитанні «Для Чого Це Мені Знадобиться?»
  •  Дивуй. Найбуденніші й повсюдні явища, події, предмети можуть стати дивними, якщо на них подивитися з іншої точки зору. Здивування – це початкова форма розвитку пізнавального інтересу.
  • Відстрочена загадка. На початку уроку вчитель дає загадку (або маловідомий і дивний факт ), відгадку на яку можна дізнатися на уроці під час роботи над новим матеріалом. "Вплітайте" у канву уроку ефект загадки. Учні з задоволенням розгадують загадки, кросворди.
  • Використовуйте дитячу цікавість. Увага падає, коли учням повторюють відомі їм знання. Якщо навчальний матеріал містить мало або майже не містить нової інформації, то швидко досягається" інтелектуальне насичення". Учні відволікаються від того, що відбувається на заняттях, виявляють так зване "рухове занепокоєння". У таких ситуаціях варто щось змінити: вид діяльності , метод або форму навчання.
  • Поставте під сумнів доступну учням логіку пояснення. До пошуку пояснень підштовхують протиріччя (суперечності ). Коли діти стикаються з протиріччями, то намагаються дати їм пояснення

 

 

У розвитку мотивації навчання вчитель має викинути із свого лексикону такі фрази:

 

  • – Так справа не піде!
  •  Про це нам не потрібно говорити взагалі!
  •  На це в нас немає часу!
  •  Такого ще не бувало!
  •  Про це ти не можеш судити!
  •  І до чого ми так дійдемо!
  •  Це несерйозно!
  •  Можеш мені повірити!
  • Як ти доцього додумався?

Вчитель – майстер мотивації

  • підтримує рівний стиль відношень між усіма учасниками педагогічного процессу,
  • підбадьорює учнів,  коли вони стикатимуться з труднощами,
  • підтримує позитивний зворотний зв'язок,
  •  привчає учнів до напруженої пізнавальної праці, розвиває їхню наполегливість, силу волі, цілеспрямованість, вчить чітко визначати цілі,
  •  формує почуття обов'язку, відповідальності,учить висувати вимоги насамперед до самого себе.

Діалог Ривіна. (Передбачає читання або вивчення тексту абзацами).

 Для вивчення абзацу рекомендуємо наступне:

  • Знайдіть у тексті нові слова і словосполучення.
  • Поясніть їх значення своїми словами або прочитайте за текстом, за необхідності скористайтеся додатковою літературою.
  • Складіть речення, яке виражає суть абзацу, придумайте друге, виберіть краще.
  • Підготуйте відповіді на запитання, запропоновані вчителем, учнями.
  • Складіть запитання для товариша.
  •  Перекажіть абзац в парі.  

Домашні завдання. Рівні диференціації А. А. Гін пропонує:

  • Перший рівеньобовязковий мінімум.
  •  Другий рівень завдання - тренувальний.
  •  Третій рівень - це творче завдання:
  • частівки, байки, казки, фантастичні оповідання з навчальних тем;
  • чайнворди, кросворди і т. п.;
  • тематичні збірники цікавих фактів, прикладів і задач;
  • збірники анотацій на статті з обраної теми;
  • навчальні комікси;
  • плакати, опорні сигнали.  

Поради Конфуція (2500 років тому)

  • Поєднувати нові ідеї зі старими перевіреними концепціями.
  •  Вчитися тільки через діяльність.
  •  Використовувати навколишній світ як клас для   навчальних занять.
  •  Використовувати в навчанні та викладанні музику та поезію.
  •  Поєднувати фізичну працю з розумовою діяльністю.
  •  Навчатися того, як треба вчитися, не обмежуючись тільки навчальними фактами.
  •  Пристосовуватися до індивідуальних потреб учнів із різними стилями навчання.
  •  Формувати моральні цінності та ввічливість
  •  Створювати всім рівні можливості.  

Вимоги до техніки проведення уроку - урок повинен бути…

  • емоційним
  •  викликати інтерес до навчання
  • виховувати потребу в знаннях
  • темп і ритм уроку повинен бути оптимальним
  •  дії вчителя й учнів завершеними
  • необхідний повний контакт у взаємодії вчителя й учнів
  •  створити атмосферу доброзичливості й активної творчої праці
  •  змінювати по можливості види діяльності учнів
  •  оптимально сполучати різноманітні методи навчання
  • управляти навчальним процесом на уроці, більшу частину уроку активно працюють учні.

Знання засвоюються, уміння і навички формують !!!

Шляхи підвищення ефективності уроку ( психологічні поради вчителеві )

  • Зробіть мету уроку метою учнів, орієнтуючись на їх потреби й інтереси .
  •  Під час розвитку мотиву досягнення орієнтуйте учнів на самооцінку діяльності.
  •  Частіше ставте учнів у ситуацію вибору.
  •  Допомагайте учням ставити для себе реалістичні завдання.
  •  Формуйте в учнів навички  відповідальності за успіхи та прорахунки.
  • Зробіть ситуацію успіху досяжною для кожного учня.
  • Робіть урок більш привабливим і цікавим.
  •  Пов’язуйте навчальну інформацію з життєвим досвідом школярів.
  • Починаючи роботу, переконайтеся, що  учні готові до  занять.
  • Уникайте небажаних наслідків своїх учительських очікувань.
  • Чітко встановлюйте правила. Зробіть основні правила й вимоги зрозумілими.
  • Щоб запобігти порушенню дисципліни, створіть умови для підвищення якості знань учнів та їхньої самоповаги.
  • Пам’ятайте, що причин порушення дисципліни  всього 4: влада, помста,уникнення невдач,привертання уваги.
  •  Акцентуйте увагу на вчинках і поведінці, а не на особистості учня
  • Не підсилюйте напруження ситуації.

Враховуйте вікові особливості у розвитку  особистості та пізнавальної сфери учнів !!!

Перешкоди, які заважають вияву творчої діяльності педагога

                                                            

  •  Схильність до конформізму (прагнення бути подібним на інших людей, не відрізнятися від них своїми судженнями і вчинками).
  •  Боязнь виявитися "білою вороною ".
  • Невміння реалізовувати нові способи і форми здійснення педагогічної діяльності.
  •  Недостатня розвиненість індивідуального творчого потенціалу.
  • Відсутність потреби впроваджувати нове.
  • Особистісна тривожність.
  •  Невпевненість у собі.
  • Негативне самосприйняття, що характеризується заниженною самооцінкою особистості.
  • Небажанням висловлювати свої ідеї.
  •  Ригідність (негнучкість) мислення.

 

З метою розвитку мислення вчить дітей:

  • аналізувати навчальний матеріал;
  •  порівнювати;
  •  знаходити головне;
  • встановлювати причинно-наслідкові зв’язки;
  • узагальнювати;
  •  доводити;
  •  діяти за аналогією.

З метою розвитку самостійності у навчанні необхідно:

  • формувати вміння працювати за зразком і вказівками вчителя,  таблицями;
  • навчати працювати з коментуванням своїх дій; 
  •  формувати вміння амостійно застосовувати правило;
  • формувати пізнавальну самостійність;
  • виховувати спостережливість, уважність;
  •  виробляти звичку до планування своїх дій;
  •  навчати самостійно контролювати проміжні й кінцеві результати роботи;
  • формувати вміння  організовувати своє робоче місце, берегти час.

Вимоги до сучасного уроку

     Загальнопедагогічні

  • Пріоритет особистості учня в організації освітнього процесу.
  • Врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів.
  •  Орієнтація та процес навчання за методикою співробітництва.
  • Орієнтація на особистісні досягнення учнів.
  • Педагогічний такт і культура мови.
  • Створення емоційно-актуального фону уроку.
  • Створення ситуацій успіху.
  •  Пізнавальна самостійність учнів.
  • Чітке визначення освітніх, виховн

Copyright MyCorp © 2019
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz