Вівторок, 25.06.2019, 02:24Вітаю Вас Гость | RSS
      Миргородський НВК ( днз -знз ) "Гелікон"    
Головна | Конкурс "Учитель року" | Реєстрація | Вхід
   
» Меню сайту

» Календар
«  Червень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930

» Пошук

» Форма входу

» Новини "Гелікону"

» Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Матеріали учасника конкурсу "Учитель року - 2017"

Яненко Марини Миколаївни, вчителя початкових класів

 

 

Опис власного педагогічного досвіду Яненко М.М. з проблеми: «Формування в учнів критичного та креативного мислення засобами впровадження курсів «Філософія для дітей» та «Логіка» у початкових класах»

 Відомо, що інноваційні технології базуються на ідеях рефлексивного навчання. Таке навчання прищеплює навички самостійного, критичного аргументованого міркування. Засвоєння знань іде через творчий потенціал мислення.

 Саме розвиток критичного і креативного мислення через дослідницьку пошукову діяльність – провідну діяльність системи розвивального навчання, і нещодавно відкриту для мене програму  «Філософія для дітей», а також курсу «Логіка»  - це завдання, яке я поставила перед собою, працюючи над методичною проблемою.

     Як педагог,  я самостверджуюсь тоді, коли визнаю, що на правильному шляху. 20 років працюю за методикою розвивального навчання  Д.Б.Ельконіна і В.В. Давидова – методикою, яка вчить дитину мислити,самостійно досліджувати і знаходити істину. Зараз, відкривши для себе «спільноту допитливих»  - СДГ ( спеціальну дослідницьку групу) ПОІППО з теми «Філософія в школі», переконуюсь в тотожності основних теоретико-педагогічних принципів цих двох інноваційних програм. Знаю  -  я на шляху успіху, на шляху майбутнього, яке орієнтоване на розвиток особистості дитини.

    Що ж об’єднує ці дві програми? Безпосередньою основою розвитку школярів у процесі навчання є пізнавально-дослідницька діяльність як особлива форма активності, спрямована на зміну самого  себе як суб’єкта навчання. Головне завдання цих новітніх програм -  не донести , пояснити і показати учням, а організувати спільний пошук шляхів розв’зання проблеми.

       Інтерес є своєрідним епіцентром  активізації навчання. Справжній інтерес – це  уміння щось побачити, здивуватися, захопитися, захотіти негайно зрозуміти що, чому і як все відбувається, зайти в собі сили,  щоб відшукати відповіді на ці запитання, не відступити перед труднощами, а діставши відповідь, знову прагнути вперед, у незвідане. Прагнучи розвити дитячий інтерес, педагог має вчити учнів активно пізнавати, спонукати іх до цього.

Ось прийоми підвищення інтересу до навчального матеріалу, якими я користуюся (за А. Гіном):

 

1. Приваблива мета - перед учнем ставиться проста, зрозуміла і приваблива для нього мета, що стає для нього особистісно-значущою метою, і він залучається до запланованої вчителем навчальної діяльності.

2. Подив - учитель подає навчальний матеріал у такій формі, що навіть повсякденне стає дивним. Наприклад, учитель початкової школи, вивчаючи тему "Натуральні числа", ставить завдання "Діти, назвіть найбільше число". Діти після обдумування з подивом виявляють що такого числа немає.

3. Відповідь, на яку дається певний час. На початку уроку вчитель ставить проблемне запитання, правильну відповідь до якого учень зможе сформулювати, отримавши необхідну інформацію під час уроку.

4. Помилка в поясненні - пояснюючи матеріал, учитель навмисно допускає помилки. При цьому він пояснює учням свій намір. Наприклад,  учитель задає задачу, яку, за його словами, неможливо розв'язати. Чому? Завдання дітей - знайти відповідну помилку.

5. Практичність теорії - введення в теорію вчитель здійснює через практичне завдання, розв'язання якого корисне учням.

 6. Ситуація успіху для кожного учня.  ЇЇ мета допомогти дитині подолати сумнів, напругу в складних ситуаціях, невпевненість у власних силах тощо.

7. Запитання до тексту - перед вивченням навчального тексту учням дається завдання скласти до нього список запитань, відповіді на які розкриють зміст даного матеріалу .

 Нові умови навчання потребують уміння вислухати всіх охочих з кожного питання, не відкидаючи жодної відповіді, стати на позицію кожного учня, проаналізувати відповіді і пропозиції дітей.

           Вчителям можна дати наступні поради:

  •   заохочуйте творчу ініціативу кожного учня;
  • не сваріть за помилки й невдалі спроби при виконанні завдань;
  • якщо дії невдалі, знайдіть за що можна похвалити дитину;
  • не забувайте нагадувати дітям, що вони розумні й здібні.

       Особливої уваги слід приділяти питанню формування основ навчальної      співпраці. На уроках повинні створюватись такі  ситуації, коли діти усвідомлюють внутрішню потребу взаємодії, об’єднання в групу.

 В обох програмах важливе значення має довiльний та невимушений характер пiзнавальної дiяльностi школярiв на уроцi, за якого iстотно розширюються межi прояву їх пiзнавальних дiй. Водночас тут розвивається здатнiсть до саморегуляцiї поведiнки й свiдомого прийняття рiшень, формуються моральнi почуття й вольовi якостi.

   За програмою «Філософія для дітей» я працюю третій  рік. Почала втілювати цю методику якраз набравши 1 клас,тому програма «Філософія для дітей» природно  вливається в нашу навчально-дослідницьку діяльність з перших днів перебування дітей у школі.  Грунтовною методичною допомогою для мене стали матеріали міжнародного та обласних семінарів з «Філософії для дітей», книга Н.В.Гавриш, О.О.Лінник «Філософія для дітей. Цікаві уроки для молодших школярів», електронний варіант посібника М.А.Андріанова «Философия для детей в сказках и рассазах», методичні матеріали Н.С.Юліної,  Адаменко Н.Б. , Кравченко Ю.М..

     Матеріалом до багатьох уроків з філософії у моїй діяльності є твори     В.О. Сухомлинського. Саме його казки й оповідання покликані замислитись над життебуттєвими питаннями на доступних  дітям історіях. В організації дослідницької роботи великий педагог вбачав не тiльки засiб виховання любовi до працi, а передусiм шлях до вироблення свiтогляду, iдейних переконань, пiднесення самого себе як особистостi у власних очах. «Дослiдницький елемент навчання — дуже важлива умова звеличення людини. Без виявлення розумових сил, без напруження думки неможливе iнтелектуальне життя особистостi й колективу, неможливий обмiн духовними багатствами. У добуваннi знань є одна дуже важлива риса: людина не тiльки про щось дiзнається, а й щось доводить. Утверджуючи iстину, вона утверджує себе».

   Більшість уроків з «Філософії для дітей» є текстоцентричними. Так для розкриття поняття  «краса людини» наша «спільнота допитливих» використала оповідання В.О. Сухомлинського «Красиві слова і красиве діло».

Після ланцюжкового читання тексту дітьми в колі, я на дошку винесла глибокі, як ми їх називаємо, «розумні» питання, задані дітьми:

  • Чи завжди потрібні красиві слова?
  • Що таке жалість?
  • Як краще жаліти, словом чи ділом?
  • Чому хлопчик мовчки віддав свою сорочку?
  • Чи правильно співчували хлопчики?

    Більшість голосів при опитуванні набрало питання: «Чому хлопчик  мовчки віддав свою сорочку?»

Обговорення триває за правилами «спільноти допитливих»:

-правило піднятої руки;

- говорить один;

-вчись слухати і чути;

-поважай думки інших;

-будь активний;

-цінуй час.

 

     Після цього діти роблять висновок, що у людини важливіша краса вчинків, а не порожніх слів.

 Чи не найулюбленіший етап уроку для дітей, хоча, можливо, і найскладніший  - створення інтелектуальної карти. «Краса людини» - які її складові? Учні за допомогою власних малюнків і надписів створюють таку карту.

У захопленні діти від комунікативних ігор курсу. Так, на цьому уроці граємо у «Зорепад краси». За умовою гри з чарівного капелюха треба по черзі виймати зірочку й подарувати її комусь у колі зі словами : «Ти красивий, бо…»  При відповіді учням треба не помилитися, назвавши ознаку внутрішньої краси, якщо зірочка рожева, а якщо жовта, то -  ознаку зовнішньої краси.

   Безумовно є безліч шляхів формування творчого мислення в школярів. Але  успіх в оволодінні навичками гнучко мислити може бути досягнутий тільки в системній роботі.  Логіка  – є наукою з багатобічними зв'язками, що робить істотний вплив на розвиток інших наук і практики, є базою науково-технічного прогресу і важливим компонентом розвитку особистості.

      Хочу підкреслити значимість і своєчасність впровадження курсу «Логіка» з першого класу для підсилення мисленнєвої діяльності учнів, вдосконалення розумових операцій, здібностей міркувати.   При  вирішенні проблемних ситуацій  розвивається здатність школярів формулювати думки й робити  висновки. Уміння міркувати, обґрунтовувати, доводити свою думку упевнено і правильно через логічні судження приходить поступово в результаті спеціальної організації учбової діяльності – реалізації змісту з курсу «Логіка» О.Я.Митника.

       Логікою називають  науку, яка досліджує впорядкованість людського мислення, його закони й форми. Логіка вчить правильно міркувати, не припускатися логічних помилок, відрізняти правильні міркування від неправильних. Вона класифікує правильні міркування з метою їх системного осмислення. В цьому контексті може виникнути запитання: оскільки міркувань безліч, то чи можна, висловлюючись словами Козьми Пруткова, охопити безмежне? Так, можна, оскільки логіка вчить міркувати, орієнтуючись не на конкретний зміст думок, які входять до складу міркування, а на схему, структуру міркування, форму поєднання цих думок.

      Метою пізнання є одержання істинних знань. Для того щоб одержати такі знання за допомогою міркувань, треба, по-перше, мати істинні засновки, а по-друге, правильно їх поєднувати, міркувати за законами логіки.  У  початкових класах потрібно змінювати пріоритети цілей навчання: на перший план треба висувати його розвиваючу функцію, культ самостійності і нестандартності думок. Найголовніше, що повинні пам’ятати вчителі -  ми не повинні привчати учнів до «єдино правильних істин», до одновимірного бачення світу. У північних народів є простий і мудрий афоризм: “Якщо подарувати людині одну рибину, вона буде ситою один день. Якщо подарувати дві, буде ситою два дні. А якщо навчити ловити рибу – буде ситою все життя.” Так і в навчанні: скільки б у школяра не було предметних знань і вмінь, старанності, сумлінності – їх все одно буде замало для подальшого успішного навчання і розвитку. 

     Впровадження курсу «Логіка» сприяє оволодінню учнями логічними прийомами і способами діяльності, розширенню їхнього світогляду; формуванню вміння раціонально організовувати мисленнєву діяльність, вихованню самостійності в процесі отримання знань; розвиткові логічного мислення учнів, формуванню в них уміння розмірковувати, робити висновки, доводити; вихованню в дітей інтересу й потреби в нових знаннях, прагнення самостійно «відкривати» нові знання, оволодівати новими прийомами діяльності.

Так, вивчаючи тему «Обсяг понять» (2клас) , Граємо в гру:  «Чого більше?»

  • Птахів чи синичок?
  • Річок чи водойм?
  • Посуду чи ложок?
  • Меблів чи посуду?
  • Чисел чи цифр?
  • Трикутників чи геометричних фігур?
  • Шапочок чи Червоних Шапочок?

 

Для відповіді не потрібно використовувати інтуїцію і здогадку, допоможуть знання з попередньої теми логіки «Види понять. Поняття загальні,  конкретні, одиничні.»

Логіка знаходиться у невід’ємному зв’язку з математикою розвивального навчання. Так для розв’язання логічної задачі необхідно застосувати знання з 1 класу з теми «Порівняння величин»:

Діти, розв’яжіть задачу:

    Івасик – Телесик на риболовлі впіймав окунів більше, ніж щук, а карасів більше, ніж окунів. Якої риби Івасик упіймав найбільше?

Відповіді дітей.

Як це довести мовою математики? (Створення моделі у групах.   Захист  моделей.)

 
   

 

    Ставлення дітей  курсу логіки є надзвичайно позитивним: відсутня скутість, страх помилки чи негативного результату. Діти з радістю, задоволенням і азартом працюють над логічними задачами, вправляються в розвитку уваги, пам’яті, творчості, уяви. Цей азарт діти переносять і в сім’ї, залучаючи до інтелектуальної праці батьків.

 На моє глибоке переконання,тільки поєднавши усі зазначені складові (технологію «Розвивальне навчання»,  програми «Філософія для дітей», «Логіка» ) у систему в навчально-виховній роботі можна досягти якісного результату.

          Використання програм будуть дієвими, коли в основі уроку  підтримуватиметься дитяча ініціатива, пошукова активність учнів, спрямована на знаходження нових відповідей, способів пізнання. Задача творчого вчителя - виростити пошукову активність, придати їй рефлексивну форму, розкрити  особисті  можливості дитини  та  способи їх розширення. Спробуйте втілити у свою педагогічну діяльність програми «Філософія для дітей», «Логіка», поєднуючи іх хоча б з елементами розвивального навчання, і ви відчуєте свою професійну значимість і віддачу у дитячих серцях…

 

               

                                                        Поняття «більше», «менше»

                    Урок логіки  на постановку учбової задачі 2 клас

Мета: Ознайомити учнів зі змістом понять «більше», «менше» (вище – нижче, довше – коротше). Формувати вміння визначати певний порядок розміщення предметів за допомогою побудови схеми та складання нерівності. Створити модель розв’язку задач такого типу. Розвивати критичне мислення учнів, вміння висловлювати і відстоювати свою думку. Виховувати вміння слухати і поважати думки інших, цікавість до казкових героїв та дитячого читання.

Обладнання: ТЗН (презентація),аркуші паперу, маркери,  таблички з надписами основних понять по темі.

                                                              Хід уроку

1. Організаційний момент.

Ох, яка цікава штука,

Друзі, логіка – наука.

Ти бажаєш зрозуміти,

Чом на світі добре жити?

І чому, з яких причин 10 більше, ніж 1?

Хто у класі найспритніший?

Хто із нас найрозумніший?

 

2.Створення  ситуації  успіху. Логічна  розминка.Уявімо себе в телестудії  на  програмі «Логічні лабіринти».

Завдання 1.Давайте прочитаємо тему логічної розминки, рухаючись за годинниковою стрілкою через одну букву по колу. (  «Поняття».)

Завдання2.  «Мікрофон».

  • Яка наука вивчає зміст та обсяг понять?
  • Що таке логіка?
  • Що таке поняття?
  • Які види понять ви знаєте?
  • Наведіть приклади кожного з видів.

Завдання 3. Обсяг понять. Скажіть, чого більше?

  • Птахів чи синичок?
  • Річок чи водойм?
  • Посуду чи ложок?
  • Меблів чи посуду?
  • Чисел чи цифр?
  • Трикутників чи геометричних фігур?
  • Шапочок чи Червоних шапочок?

3.Повідомлення теми  й мети уроку.

Сьогодні до нас з Казкової країни завітає багато казкових героїв з логічними задачами. Ми повинні знайти спосіб їх розв’язання  й навчитись розв’язувати задачі з поняттями «більше», «менше».

4.Створення проблемної ситуації.

Розв’яжіть задачу:

    Івасик – Телесик на риболовлі впіймав окунів більше, ніж щук, а карасів більше, ніж окунів. Якої риби Івасик упіймав найбільше?

Відповіді дітей.

Як це довести мовою математики?

5. Створення моделі.

Робота в групах.  Захист створених моделей.

6.Фізкультхвилинка.

7. Перевірка спрацювання моделі.

Задача 2.

Казка Дж. Родарі  «Цибулино».

    Хто живе найвище, якщо Цибулино живе нижче за сеньйора Помідора, а Помідор мешкає нижче за графинь Вишеньок?

Діти, якими поняттями замінено поняття «більше», «менше»?

 Метод Прес. Схожі чи різні між собою поняття поняття «більше», «менше» і «вище» , «нижче»? (Я думаю… , тому, що…,наприклад …,отже…)

Розв’яжіть задачу в парах. Записи зробіть у зошиті. Два учні розв’язують біля дошки. (Схема, формула.)

Чи допомогли вам моделі, створені у групах?

Задача 3.

Зараз до нас завітають гноми ( перегляд уривку з мультфільму «Білосніжка і сім гномів»  Братів Грімм.)

Скажіть, чим зовнішньо вони відрізняються між собою?( Бородою.)

 Прочитаємо задачу:

       У Сплюнчика борода  довша, ніж у  Тихоні, але коротша ніж у   Мудрунчика. А у Веселунчика, Чхунчика і Буркотунчика бороди однакові, коротші ніж у Тихоні. У Простячка бороди немає.  У кого борода найдовша?

Метод Прес. Схожі чи різні між собою поняття поняття «більше», «менше» і «довше», «коротше»?

Розв’яжіть задачу в зошитах. Відповідь – ім’я гнома напишіть на закладочці  «Гном».

 Задача 4.

Казка К. Чуковського « Доктор Айболить».

Доктор Айболить сказав, що першим прийме найстаршого серед звірів. Відомо, що Сова старша за Песика, але молодша за Крокодила. А Песик старший за Мавпочку. Кого Айболить прийме першим?

Метод Прес.Схожі чи різні між собою поняття поняття «більше», «менше» і «старше», «молодше»?

Скільки величин будете порівнювати? ( Чотири: Сова, Песик, Крокодил, Мавпочка.)

Розв’яжіть задачу в парах. Записи зробіть у зошиті.

Звіртесь зі схемою на екрані, яку запропонували діти з іншого класу. Погоджуєтесь?

8. Оцінювання. Кого із однокласників ви б назвали Мудрунчиками на сьогоднішньому уроці?

9. Рефлексія. Дерево рішень.

З якими поняттями познайомилися?

На які два поняття схожі усі інші?

 За допомогою чого розв’язуються задачі з поняттями «більше», «менше» ?

10. Домашнє завдання. Подумати, яких листочків - понять на «Дереві рішень» не вистачає?

 

Урок читання з елементами філософії для дітей  2 клас

Урок – роздум

Тема.   Чия мама найкраща?

Матеріал до уроку.  В. Сухомлинський «Найласкавіші руки».

Мета.    Ознайомити дітей із твором В. Сухомлинського   «Найласкавіші руки».   Вчити давати характеристику  дійовим  особам, аналізувати та оцінювати їх поведінку і вчинки,  робити висновки щодо прочитаного. Розвивати виразність читання, зв’язне мовлення,    вміння ставити питання, висловити свою думку, цінувати думки товаришів. Виховувати найкращі почуття до найдорожчої людини – рідної матусі.

Обладнання:  таблиці для розчитування,  памятка для виразного читання , смужки-промінці для роботи в групах, читанка 2 клас, дитячі малюнки, листівки «Поради Сонечка дитині», тлумачний словник, магнітофон, запис пісні «Мама і я».

                                                Хід уроку

І. Організація класу

До гостей вітаємось.

Друзям усміхаємось.

Працювать стараємось!

Читаємо гарно.

Мислимо вправно.

Філософію вивчаємо.

Мудрими зростаємо.

ІІ. Мовна розминка. Розчитування

 

1.Вправа на розширення кута  зору.

Подивіться в таблицю. Зосередьте свій погляд на лінії. Намагайтеся побачити склади, які записані ліворуч і праворуч. Прочитаймо їх зверху вниз і навпаки.

2.Вправа на передбачення

Відновіть слова, вставивши пропущені букви.

                               

Додаток 1

 

  • Що спільного у цих словах? Кого вони можуть характеризувати?
  • Для чого матусі бути вимогливою?

ІІІ. Ситуація успіху

Перевірка домашнього завдання

Перевірка домашнього завдання

  1. Бесіда
  • Який віршик вчили на сьогодні? ( «Змалювати маму» Микола Сулима.)
  • Цей вірш логічно ділиться на дві частини. Тому я запрошую двох учнів для декламування.
  • А що ви приготували для мами? (Намалювали квіти і написали компліменти, склали віршики.)

 

ІV. Мотивація навчальної діяльності

  • Ой  скільки ж компліментів матусям ми щойно почули!
  •   Так чия  ж мама найкраща?  Може Оліна мама з оповідання   В.Сухомлинського «Найласкавіші руки»?                     

V. Опрацювання оповідання

1.Біографія В. Сухомлинського

  • Перед тим, як знайомитися з твором, скажіть, що вам відомо про автора               В. Сухомлинського. 

Василь Сухомлинський народився 1918 році, 15серпня  в с. Васильків ці на Полтавщині, у селянській сім’ї. Крім Василя у сім’ї було ще троє дітей. Батьки ніколи не сварилися між собою і не карали своїх дітей. Може тому всі обрали професію вчителя.   В. Сухомлинський – найвідоміший педагог і письменник.

В.О.Сухомлинський сімнадцятирічним юнаком переступив поріг школи учителем мови і залишився в ній до кінця свого життя. Понад 35 років він працював учителем і директором школи. Він написав понад 1500 казок, оповідань.

Його твори вчать вас бути  добрими, чуйними, працьовитими, щоб любили батьків, а також свою прекрасну Батьківщину.

 

  - З якими творами ви знайомі? (  «Сива волосинка», «Розділена радість»,  «Добре     слово», « Найгарніша мама»,  «Як Сергійко навчився жаліти»,  «Бо я – людина» ,  «Бабусин борщ», « Іменинний обід»,  «Навіщо кажуть "Спасибі"»,  «Через потік», « Красиві слова і красиве діло»,  «Скажи людині: "Доброго дня!"»,  «Горбатенька дівчинка»… )
 

2.Робота з текстом

а) читання ланцюжком

  • Тож давайте познайомимося з твором В.Сухомлинського «Найласкавіші руки». За правилами читання з філософії, ми читаємо ланцюжком, по одному реченню.
  • Подумайте, хто головний герой оповідання?(Читання оповідання)
  • Так хто головний герой оповідання? (Оля)
  • Про кого твір? (Про маму)

б)словникова робота

 

  • Так у кого ж найласкавіші руки?
  • А які ж у мами руки? А коси?

     Додаток 2

 

 Оточили дівчинку – обступили.

Юрба – натовп, гурт людей.

Карі очі, руді коси. У кого у нас у класі такі очі, коси?

в) читання по ролях

- Пригадайте правила виразного читання по ролях.

-Зараз ми будемо читати по ролях. Які дійові особи нам потрібні? ( Дівчинка, люди, автор.)

- Ваше завдання подумати, які  розумні  філософські питання ви б поставили?

(Читання по ролях. Обговорення виразності при читанні.)

 

г) постановка сильних питань

- Чи любить дівчинка маму?

- Чому Оля не називала конкретних зовнішніх ознак?

- Чому за такими ознаками мама знайшлася?

- Чи найкраща Оліна мама?

-  Чому оповідання має таку назву?

 

                    Фізкультхвилинка

Пісня: «Мама і я» (танцювальні рухи).

Тихенько підвелися.

Закрийте очі. Уявіть перед собою свою любу матусю.

Посміхніться їй.

А тепер обніміть свою матусю!

Встаньте навшпиньки і поцілуйте маму.

Молодці! Ви всі дуже любите своїх мам!

 

д) голосування за найсильніше питання

Кожен має голосувати один раз; можна голосувати за своє питання.

е) дискусія учнів по даному питанню

є)висновок

Мати маму – це велике щастя.

Кожен обожнює свою маму за її ласкавий погляд, її мудре і лагідне слово, її ніжні і м'які руки. 
 

 

VІ. Робота над прислів'ями (метод передбачення)

У дитини болить пальчик, а в матері — … (серце).

- А чому саме серце болить у мами?

- А чи траплялося, що через вас у мами боліло серце?

  • Що треба робити, щоб мамі не було боляче?

На сонці тепло, а коло матері …  (добре).

  • Щоб коло матусі було завжди добре, вона була щасливою і усміхненою, дамо один одному поради. Розмістимо їх на промінчиках сонечка, хай усім діткам нагадують про любов до матусі.

VII. Створення «Порад Сонечка». Групова робота.

Кожна група на отриманих смужках-промнічиках пише поради дитині від Сонечка.

VIIІ. Підсумок уроку

 

  •  Кому б з друзів подякували за роботу?
  • Чим цінний наш урок?
  • Чия ж мама найкраща?

 

Для кожної дитини рідненька матуся найкраща.

 

          Є немало мам на світі

         Мами добрі, мами світлі.

         Та одна є наймиліша

         Та, яка нам …( найрідніша)!

 

Додаток 1

Додаток 2

 

 

 

 

 

 

 

коси

 


Copyright MyCorp © 2019
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz