Вівторок, 25.06.2019, 03:05Вітаю Вас Гость | RSS
      Миргородський НВК ( днз -знз ) "Гелікон"    
Головна | Із досвіду національно-патріотичного виховання | Реєстрація | Вхід
   
» Меню сайту

» Календар
«  Червень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930

» Пошук

» Форма входу

» Новини "Гелікону"

» Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Із досвіду національно-патріотичного виховання учнів

Миргородського навчально-виховного комплексу

(дошкільний навчальний заклад – загальноосвітній навчальний заклад)

«Гелікон»

 

                                                                                                                                                                       Кошельнікова Людмила Андріївна,

заступник директора

з навчально-виховної роботи

Миргородського НВК (днз-знз) «Гелікон»

 

 

 

«Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього. Хто не шанує видатних людей свого народу, той сам не гідний пошани»

(М.Т. Рильський)

 

 

 

 

Виховна система, за якою працюєМиргородський навчально-виховний комплекс (дошкільний навчальний заклад – загальноосвітній навчальний заклад)«Гелікон», має назву «Проектуємо особистість разом». Вся робота ведеться за основними 8 напрямками. Два з них можна розглядати як основу  національно-патріотичного виховання у НВК.

№1. Формування у вихованців активної громадянської позиції й почуття патріотизму.

            Кожний громадянин нашої держави повинен мати  уяву про механізм функціонування політичної системи і влади в Україні, про права людини і механізм їх захисту, а також повинен уміти реалізувати свої права, використовувати способи громадянського впливу на структуру влади, усвідомлювати себе як патріота своєї держави, громади, школи.

Програма дій щодо реалізації творчих цільових проектів.

1.       Реалізація творчого проекту « Я – громадянин України».

Програмні тези:

Конституція України про права і обов'язки  громадянина. Культура й духовність. Знаю і розумію історію свого народу. Вірні сини України. Майбутнє України в наших руках. Закони й символи держави. Українці за кордоном. Ціннісне ставлення до суспільства і держави.

Форми реалізації:

-        заочні експедиції;

-        ярмарок народних промислів;

-        дискусії;

-       дебати;

-        відкриті мікрофони;

-        рольові  ігри;

-        зустрічі з депутатами,  політологами;

-        екскурсії й походи по історичним місцям;

-        реферати;

-        діалоги – роздуми;

-        робота гуртка з народознавства.

2. Реалізація творчого проекту « Я – миргородець».

Програмні тези:

Моє рідне місто. Миргород люди прикрашають. Культура міста. Забуті імена. Життя  в сучасному місті. Економіка, демографія, екологія, влада.

Форми реалізації:

-        конкурси;

-        вікторини;

-        екскурсії;

-        зустрічі  з членами творчих союзів міста;

-        робота з благоустрою та озеленення міста;

-        участь у міському рейтингу популярності «Людина року».

3.       Реалізація творчого проекту « Я – геліконівець».

Програмні тези:

«Гелікон»  і геліконівець – звучить гордо. Школа – друга домівка. Історія та символіка закладу. Не споглядати й говорити, а вершити і творити.

Форми реалізації:

-        створення гербів класних колективів;

-        створення історії навчального закладу;

-        вечори зустрічі з випускниками;

-        традиційні свята: тиждень «Гелікону», «Сто днів у «Геліконі»;

-        робота органів учнівського самоврядування.

№2 Формування морально – етичних цінностейта культури спілкування.

      Завдання даного напрямку – формування високого показника моральної вихованості особистості, що передбачає єдність моральної свідомості та поведінки, єдність слова і діла, наявність активної за формою та моральної за змістом життєвої позиції.

      З метою засвоєння вихованцями найвищих морально - духовних цінностей, стратегії життя, яка передбачає постійний рух до здійснення нових, соціально  значущих задумів, забезпечення моральної активності особистості, проявів чуйності, чесності, терпимості до іншого¸ миролюбності, ввічливості, здатності прощати і просити вибачення, протистояти виявам несправедливості, жорстокості розроблена така програма дій.

Реалізація творчого проекту « Я і пам'ять».

Програмні тези:

Ніхто не забутий – ніщо не забуте. День визволення Миргорода. Святий День Перемоги. Друга світова війна у моїй сім'ї.

Форми реалізації:

-        читання та аналіз художніх творів;

-        дискусії;

-        усні журнали;

-        мітинги – реквієми;

-        виставка квітів до Дня визволення Миргородщини;

-        випуски стінгазет;

-        зустрічі з ветеранами.

 

         Вивчення рідного краю та долучення  до надбань української нації – одне із завдань, що проглядається у всіх напрямках виховної роботи. Цьому сприяють і різноманітні подорожі. У 2014-2015 н.р. відбулися екскурсії по Миргороду(початкова ланка), гоголівськими місцями (3-4 кл.), до м. Полтави (8 клас) та м. Переяслав-Хмельницький (3,4 та 7 класи).

Учні НВК взяли участь у міських заходах та  конкурсах: міська інтелектуальна гра «Брейн-ринг» за темою «Українське військо: від козацтва до сьогодення»; загальноміський фестиваль родинної творчості серед загальноосвітніх  навчальних закладів «Таланти родин рідної землі» (тема фестивалю  «А пам'ять повертає у минуле, у той травневий переможний день…») .

У закладі діє театральний колектив, який об’єднує батьків, учителів та дітей, членів гуртка «Народознавство». Репертуар трупи містить театрально-хореографічні сценарії народних свят, п’єси за мотивами відомих творів українських класиків ( І. Карпенка-Карого, М. Гоголя, І. Котляревського). Свою роботу колектив неодноразово презентував на міському та зональному рівні.

Під керівництвом учителів комплексу учні пишуть різноманітні наукові роботи як на рівні міста, так і на рівні області та країни: дві  роботи пошукового загону «Джерело» були представлена на обласному етапі Всеукраїнської пошукової експедиції «Історія міст і сіл України»  та Всеукраїнської експедиції «Моя Батьківщина-Україна»; одна з дослідних робіт презентована на обласній конференції «Пізнання історичної минувшини в іменах - підґрунтя освіти нації».

У 2014-2015 н.р. у рамках реалізації творчих проектів проведено виховні заходи, конкурси та акції:

  1. Участь у міських заходах до Дня прапора та Дня незалежності;
  2. акція «Допоможи солдату» (збір коштів, плетіння маскувальної сітки, написання листів, створення листівок та плакатів);
  3. акції до Дня миру;
  4. посвята у козаки;
  5. День української писемності(Інтелектуальний захід «Я   УКРАЇНСЬКУ»)
  6. робота та звіт пошукового загону;
  7. День Збройних Сил України;
  8. акція до Дня рідної мови «День у вишиванках»;
  9. фестиваль творів про ріднумову;
  10. вшанування Героїв Небесної сотні;
  11. презентація проектів виховної роботи класних колективів  (2 - 9 клас)
  12. День народження  Кобзаря (захист проектів  «І мене в сімʼї великій…»);
  13. День цивільного захисту;
  14. Тиждень «Гелікону» («Кольорові ігри»);
  15. проект «Пам'ятаємо минуле, перемагаємо завжди» до Дня пам'яті  та примирення  (благодійна акція та створення фотоколажу);
  16.  єдиний урок мужності «Пам’ятаємо. Перемагаємо»;
  17.  участь у загальноміських заходах до Дня Перемоги;
  18. Зустрічі з ветеранами війни;
  19. флеш-моб до Дня вишиванки.

 

 

 

Захід «Україна від А - Я»

 

Підготували:

Вихователь ГПД НВК(днз-знз)«Гелікон» Кіченко Марина Олександрівна

та керівник гуртка «Юні орнітологи» Пересадило Оксана Сергіївна

 

Метапоглибити в учнів уявлення про Україну як Батьківщину кожного з нас; довести невід’ємність історії кожної родини від історії Батьківщини; пробуджувати національну свідомість, розвивати пізнавальний інтерес, спостережливість, пам'ять, мислення та мовлення учнів; виховувати патріотів рідної країни, повагу до її національних символів, потребу глибоко вивчати цю історію та зростати гідними людьми як своєї родини, так і України.

Тип виховного заходу: гра-подорож з елементами інтерактивного уроку.

Хід заходу

Ведуча 1  У всіх людей одна святиня,

Куди не глянь, де не спитай.

 Рідніша їм своя пустиня,

  Аніж земний в чужині рай.

 Їм красить все їх рідний край.

 Нема без кореня рослини,

  А нас, людей, без батьківщини.

Ведуча2

Щодня ми пізнаємо для себе свою країну: вивчаємо історію,знайомимося із звичаями, традиціями, обрядами, милуємося мальовничими краєвидами України й усвідомлюємо, що вона в нас одна- єдина, як ненька. Саме від любові до матері розпочинається любов до Батьківщини. Україна – земля, яка з давніх часів славилася своїми родючими землями і добрими людьми. Світ знає багато талановитих українців: поет Тарас Шевченко, вчені Олександр Вернадський, Борис Патон, Микола Амосов та багато інших. Ці люди рознесли славу про нашу Україну по всьомусвітові. А щобудутьговорити про Україну завтра, залежитьвід нас.

Ведуча 1Конкурс 2. «Загадкові моменти»

Обереги мої українські,

Ви прийшли з давнини в майбуття.

Рушники й сорочки материнські

Поруч з нами ідуть у життя.

Нам любов’ю серця зігрівають —

Доброта і тепло в них завжди.

Вони святість і відданість мають.

Захищають від лиха й біди.

Й образим, що на стінах у хаті,

Наставляють на істинну путь.

Українці, душею багаті,

Крізь віки у майбутнє ідуть

Ведуча 2  1) Струн дано мені багато,             2) Цвіте синьо, лист зелений,

                   Мотив звучить із далека.                квітник прикрашає.

                   Співа про вечір місячний,               Хоч мороз усе побив –

                    Про радість і печаль.                       Його не займає.

                   (Бандура)                                           (Барвінок) 

Ведуча 1 3) Говорить доріжка –          

                   Два вишитих кінця:

                    Помийся хоч трішки,

                    Бруд вимий з лиця.

                                  (Рушник)

 

4)Красивий, щедрий, рідний край,

І мова наша – солов’їна.

Люби, шануй, оберігай

Усе, що зветься … (Україна).

 

Ведуча 2                      Україна велика і сильна держава,

                                    Що несе з давнини перемоги та славу.

                                     Незалежна, розвинена наша країна,

                                     Дорога і найкраща моя Батьківщина

 

Найбільші міста в Україні – це Київ, Харків, Дніпропетровськ, Донецьк, Одеса, Запоріжжя, Львів, Кривий Ріг, Миколаїв. В Україні живуть різні народи. Близько 77% населення нашої держави складають українці. Крім українців, тут вільно живуть люди інших національностей: росіяни, білоруси, поляки, чехи, молдовани, греки, татари, румуни та інші. На території України проживає понад 110 національностей. І всі вони знайшли в нашому краї свою Батьківщину. 

Ведуча 1. Конкурс « Святкові числа»

31 грудня – Новий рік

13 січня – Старий новий рік

14 жовтня – день захисника вітчизни

24 серпня – День незалежності України

7 січня - Різдво

8 березня – міжнародний жіночий день

7 липня – Івана купала

17 вересня – день город (Миргорода)

Ведуча 2.

Кожна країна світу обов’язково повинна мати свої державні символи. (Символ – це умовне позначення будь-якого предмета чи явища.) 

- Які символи України ви знаєте? 

Герб - символічний знак, ключ до історії роду, міста, держави. Герби бувають різні: на них зображують рослини, звірів, птахів. Цей знак свідчить про те, чим славна держава, що символізує її могутність.

Ведуча 1.Наш Герб – тризуб. 

Це воля, слава й сила. 

Тризуб – немов одна сім’я єдина. 

Де тато, мама і дитина. 

Живуть у мирі і любові 

На Україні вільній, новій! 

Ведуча 2. Другим символом є Гімн. (Це грецьке слово, що означає урочисту, похвальну пісню на честь богів і героїв.) 

Слова палкі, мелодія врочиста… 

Державний Гімн ми знаємо усі. 

Для кожного села, містечка, міста – 

це клич один з мільйонів голосів. 

Це наша клятва, заповідь священна. 

Хай чують друзі й вороги, 

Що Україна вічна, незнищенна, 

від неї ясне світло навкруги. 

Ведуча 1.Державний прапор України – третій символ. 

Роль прапора - бути попереду, вести людей за собою. 2 вересня 1991 року над будинком Верховної Ради України було піднято синьо-жовтий національний прапор. Вірш про прапор підготувала Євгенія. 

Ведуча 2.

Прапор – це державний символ. 

Він є у кожної держави. 

Це для всіх ознака сили. 

Це для всіх ознака слави. 

Синьо-жовтий прапор маєм: 

Синє – небо, жовте – жито. 

Прапор свій оберігаєм. 

Він святиня, знають діти. 

Прапор свій здіймаєм гордо. 

Ми з ним дужі і єдині. 

Ми навіки є народом 

Українським в Україні. 

Ведуча 1.«Літературна. Творча» -

  1. Доповнення вірша, добираючи риму. 

- Давайте спробуємо підібрати риму до вірша про Україну. 

Ось небо блакитне і сонце в зеніті! 

 Моя Україна найкраща у …. (світі!) 

 Моя Україна – це ліс і озерця, 

 Безмежні степи і чарівні … (джерельця.) 

 Красиві пейзажі і гори високі, 

 Маленькі струмочки і річки… (глибокі.) 

 Міста старовинні і замки прекрасні, 

Великі будови і дуже …(сучасні.) 

 Сади чарівні, мальовничії села, 

 Моя Україна – це пісня … (весела.) 

 Це щира, багата, як світ її мова, 

 Крилата така, мелодійна … (чудова.)

 Її обереги верба і калина, 

 Найкраща у світі – …( моя Україна.) 

 Бо нам найрідніші Вітчизна і мати. 

 То як же нам, дітям, її не кохати! 

 Моя Україна – козацькая слава! 

 Така волелюбна й мирна … (держава.) 

 Вона дорога нам, і рідна, і мила, 

 Бо світ перед нами, як мати, … (відкрила.) 

 Вітчизна свята, дорога Україна, 

 Для кожного з нас ти у світі – … (єдина.) 

Ведуча 2. Україна, Батьківщина, Вітчизна, рідний край… Ці слова дорогі кожній людині нашої країни. Існує така легенда . Колись давно Бог створив народи й кожному наділив землю. Наші предки кинулись пізніше, але землі їм уже не дісталося. От вони і прийшли до Бога, а Він у цей час молився й вони не сміли йому заважати. По якісь хвилі Бог обернувся, сказавши, що вони чемні діти, гарні. Дізнавшись, чого прийшли до нього, запропонував їм чорну землю. «Ні,- відповіли наші предки,- там уже живуть німці, французи, іспанці, італійці». «Тоді я дам вам землю ту, що залишив для раю, там усе є: річки, озера, ліси, степи. Але пам’ятайте, якщо будете її берегти, то вона буде ваша, а ні-дістанеться ворогові». 
Пішли наші предки на ту землю, оселилися й живуть до сьогоднішнього дня.

  • Діти а які села миргородщини ви знаєте?

Ведуча 1. (Білики, Зубівка, Хомутець, Черевки, Зуївці, Комишня, Попівка, Мокрії, Верхня Будаківка, Гасенки, Дібрівка, Клюшниківка, Кибинці, Ромодан Поселок городського типу, Шахворостівка, Трудолюб, Стовбено, Гаркушенці, Петрівці, Слобідка, Вовнянка, Поливяне, Ратченки, Марченки, Зелений кут, Савенці, Великі Сороцнці, Малі сороченці. )

Ведуча 2.                                                                             Є в центрі Європи чудова країна

Сягає корінням у сиві часи.

 І це незалежна моя Україна!

Тут гори і ріки, степи і ліси

Ведуча 1. Конкурс відомі люди України

            1.    Петро Порошенко

2.    Тарас Шевченко

3.    Тіна Кароль

4.    Потап і Настя

5.    Влад Яма

6.     Віталій Кличко

7.     Вірастюк

8.    Ольга Фреймуд

-         Можливо ви ще знаєте відомих людей України?

  • Ведуча 2
  • Діти, а що для вас Україна? 

-         ( це рідний край, де я народився, живу, де живуть і працюють мої батьки)

  • - Які слова спадають вам на думку, коли ви промовляєте слово Україна?  (Діти говорять: рідна, найдорожча, квітуча, прекрасна, привітна, щедра,хлібосольна.)  
  • Щедра
  •  Квітуча
  • Рідний край  
  •  
  •  Рідна мова  
  •   Т.Г.Шевченко 
  • Україна 
  •  Родина
  •  
  •  Ліси, парки 
    Гори,   ріки    
  • Пісня 
  •   Хлібна  
  •  Найдорожча 
  • Ведуча 1. Діти а які ви знаєте Українські народні казки?

Кабан під дубом, Пан Коцький, Бідолашний вовк, Колобок, Соломяний бичок, Лисичка сестричка і вовк панібрат, Коза дереза, Котик і півник, Івасик- Телесик, Іван Попович, Іван богатир, Котигорошко, Дванадцять місяців.

 

(Розповідь дітей) на дошці намальована карта України

Вдячні нащадки низько вклоняються дідам та батькам, які несуть або несли службу в лавах армії. Завдяки вам наша Батьківщина незалежна, сильна і могутня.

Ведуча 2.- Прекрасна наша українська земля, щедра, багатобарвна, рідна, єдина. Але, щоб наша держава була завжди вільною, незалежною, а її громадяни, незалежно від національності, - щасливими, потрібно наполегливо працювати кожному з нас, лишати після себе хороший слід на Землі, творити добро, вірити в щасливе майбутнє нашої країни, любити свою Батьківщину.

Ведуча1.

Красивий, щедрийрідний край 

І мова наша солов'їна. 

 Люби, шануй, оберігай 

Усе, щозветьсяУкраїна! 

          Ведуча 2

Отже, сьогодні ми дізналися, як і чому називається наша країна, що таке Батьківщина і яке значення вона має для кожної людини. Усі ми – діти незалежної України і повинні любити свою країну, прагнути зробити її кращою, багатшою.

 

 

 

 

НАШІ СИМВОЛИ

НАШІ СВЯТИНІ

(сценарій виховного заходу)

Полтавська Дар’я Анатоліївна,

учитель історії та правознавства

Миргородського НВК (днз-знз)

«Гелікон»

 

 

 

Мета: Разом з учнями провести екскурсію в минулі роки і століття, щоб ознайомити молодь з історією державних національних символів та прищепити їм інтерес і повагу до минулого нашого народу.

 

Обладнання:

  • національна символіка: герб, прапор, гімн;
  • виставка літератури з даної проблематики.

 

Ведуча: Шановні гості! Вашій увазі пропонуємо усний журнал “Наші символи – наші святині”.

... Свою Україну любіть,

Любіть її воврем’я люте,

В останню тяжкуюминуту

За неї Господа моліть.

(Т.Г.Шевченко)

 

Вірш “Бачу тебе, Україно”

Дивлюсь у віки, крізь віхи історії,

В глибокі степи, на Славутич-ріку –

Шукаю тебе на блакитному обрії

В ряснім вишитті й золотому вінку.

Лечу до твого, Україно, народження,

Долаючи мряку густу й снігопад,

І бачу зорі над дніпровські сходження,

І сяйво її на вершинах Карпат.

(Г.Петрук-Попик)

 

Перша сторінка

 

Ведучий: Перша сторінка нашого журналу присвячена події, яка схвилювала весь світ – це проголошення незалежності України.

Ведучий (зачитує): Акт проголошення незалежності України.

Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною, в зв’язку з  державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року,

продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні,

виходячи з права на самовизначення, передбаченого статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами,

здійснюючи Декларацію про державний суверенітет України,

Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто проголошує незалежність України та створення самостійної Української держави – України.

Територія України є неподільною і недоторканою.

Віднині на території України мають чинність виключно Конституція і закони України.

Цей акт набирає чинності з моменту його схвалення.

24 серпня 1991 року

Верховна Рада України

 

Ведуча(зачитує): Постанова Верховної Ради УРСР “Про проголошення незалежності України”.

Верховна Рада УРСР постановляє: проголосити 24 серпня 1991 р. Україну незалежною державою. З моменту проголошення незалежності чинними на території України є тільки її Конституція, закони, постанови уряду та інші акти законодавства республіки.

1 грудня 1991 р. провести республіканський референдум на підтвердження Акту проголошення незалежності.

м. Київ

24 серпня 1991 року

Голова Верховної Ради УРСР

Л.Кравчук

 

Ведучий: Здійснилася віковічна мрія українського народу, який сказав тверде і остаточне “так” – 1 грудня 1991 р. Результати референдуму засвідчили єдність всіх наших помислів і прагнень. Україна стала вільною! Слава ж нашій Україні – вільній, воскресаючій, соборній!

 

Вірш “Яка краса: відродження країни”

 

Яка краса: відродження країни!

Ще рік, ще день назад тут чувся плач рабів.

Мовчали десь святі під попелом руїни,

І журно дзвін старий  по мертвому гудів.

Коли відкільсь взялася міць шалена,

Як буря все живе схопила, пройняла, –

І ось, дивись, – в руках знамена

І гімн побідспіва невільна сторона.

 

Друга сторінка

 

Ведучий: Друга сторінка журналу присвячується нашій святині – Українському державному прапору.

 

 Вірш “Блакитно-жовтий прапор”

 

Здійнявся вперше він над Галицько-Волинським

Князівством, що відтак об’єднує під ним

Ще й землю Київську наперекір дрібним

Сваркам і всупереч загарбникам чужинським,

Із воєводою Дмитром, як побратим,

Боровся мужньо він над орденом Добжинським

Під стягом переміг небесно-степовим.

У синім кольорі була ознака миру,

А в жовтому народ плекав велику віру.

 

 Прапор відомий з античних часів. Древні стяги були у великій шані на Русі ще за часів язичництва, а після впровадження християнства вони освячували образом животворного Христа. Значення стягів, як святині, зростає – жодне військо без прапора не вирушало в похід і не вступало в бій.

 Історичні джерела донесли до нас досить скупі відомості про кольори прапорів Київської Русі. У 1910 р. синій і жовтий кольори назвали державними кольорами Давньої Русі, спадкоємницею якої була передусім Україна.

Одна з версій щодо давньої української традиції поєднання жовтого й синього кольорів. Згідно з нею, слово “хохол”, яким дехто зневажливо називає українців, – монгольського походження: “хох” – означає синій, голубий, небесний, “улу” – жовтий. Кінцева голосна редукується – маємо  теперішнє звучання – “хохол”.

 Для нашої, залитої світлом, країни, жовтий і синій кольори є і були найбільш підхожі. Це чудесно зрозумів наш простий український народ, вимальовуючи свої хати спершу в синє, а з затилля – в жовте. Ці кольори давали народові любов до природи, яку він бачив саме в жовтій і лазуровій окрасці: золотистий степ, синє небо, синє море, ріки із жовтим очеретом і рудими скелями. Символами України є синє небо – символ миру та пшеничне поле – символ достатку.

... “Бій одлунав. Жовто-сині знамена

          Затріпотіли на станції знов...”

Кожен, безперечно, пам’ятає ці слова з балади В.Сосюри. Адже саме з цього твору більшість громадян України вперше дізналися про саме існування національного прапора своєї держави. Прапора, як нас вчили, ворожого, націоналістичного, бо під ним, мовляв, воювали проти радянської влади і народу петлюрівці й бандерівці.

 Зрештою, так багато з нас хто і вважав, глибоко не замислюючись над цим, аж поки навесні 1989 р. синьо-жовті знамена не замайоріли на площах міст і сіл спочатку Західної, а потім і Східної України. І тисячі тисяч людей поволі, поступово прозріли, довідавшись усю правду про цей прапор, що ніякий він не буржуазний чи вороже націоналістичний, а існує ще з часів Київської Русі; що під ним не один вік чесні сини і дочки народу нашого йшли здобувати волю і незалежність Україні.

Досі не стерлося відчуття в ті дні, коли “стало можна”. Ідеш вулицею, уздовж якої, а також на будинках тріпочуть на вітрі синьо-жовті прапори – аж душа завмирає від щастя і великої радості. А Верховна Рада більшістю голосів проголосила синьо-жовтий прапор Державним Прапором України. Це велика подія і велика наша перемога. Ревно ж бережімо нашу святиню і стараймося ніколи і нічим не заплямовувати її.

 

Вірш “Живи, Україно”

 

Живи, Україно, живи для краси,

І сили, і слави, і волі.

Шуми, Україно, як рідні ліси,

Як вітер в широкому полі.

Довіку тебе не скують ланцюги

І руки не скрутять ворожі,

Стоять твої рідні сини навкруги

З шаблями в руках на сторожі.

Стоять, присягають тобі на шаблях

І жити, і вмерти з тобою,

І рідні знамена в кривавих боях

Ніколи не вкрити ганьбою.

 

Звучить пісня “За Україну, за її волю”

 

Третя сторінка

 

Ведуча: Запрошуємо переглянути третю сторінку журналу, що присвячена золотому, непокірному тризубу.

 

Вірш “Тризуб”

 

Тризуб (як сокіл, що іде в піке),

Облюбував собі на лавах Рюрик.

І віщий князь Олег на вежах бурих

Лишав його зображення стрімке.

На печенігів, половців у шкурах

Цей герб наводив жах – було й таке! –

І дерево життя змогло винке

Не вимерзнути в холодних кучугурах.

Сам Олександр здіймав Тризуб увись,

Як з півночі посунули колись

Навали шведів і тевтонів сила,

І коли схрестились грізно меч і спис,

А для наук йому розправив крила

Засновник Академії – Могила.

(В.Ткаченко)

 

 Про походження, ідею і значення тризуба на Україні як державного герба, національного знаку і релігійного символу, писали більш як 50 авторів. Як державний герб тризуб на синьому тлі був схвалений 12 лютого 1918 року Малою радою в Коростені. Як герб тризуб залишався і в часи  Гетьманату, а далі – і за Директорії. Від часу об’єднання УНР і ЗУНР державним гербом став золотий тризуб на синьому тлі.

 Михайло Грушевський вважав, що лише УНР – “єдина спадкоємниця Русі на визнання знаку тризуба”. І ось, 19 лютого 1992 р. за пропозицією Президента України Л.М.Кравчука Сесія Верховної Ради затвердила малий герб України.

 

Вірш “Золотий непокірний тризуб”

Як птах золотий, в переливах

На прапорі має, горить.

Це знак наш, це фабрики й ниви,

Це символ, що будем ми жить.

Це хліб наш, вугілля і цукор,

Степи плодовиті, моря...

Це в праці змозолені руки,

Що подвигом завжди горять.

Це наша любов, наша мужність,

Вогняний порив боротьби,

Це наша згуртованість дружня,

Це пісня нової доби.

Це юність, це клич поколінням,

Що йдуть крізь життєву грозу,

Це слава твоя, Україно,

Золотий непокірний тризуб.

 

Четверта сторінка

Ведучий: Довго нас недоля жерла,

Досі нас наруга жре,

Та ми крикнем: “Ще не вмерла,

Ще не вмерла і не вмре!”

 

 Так, ви не помилилися, наступна сторінка нашого журналу присвячена національному Гімну України.

 Пісня – душа народу, національні гімни – найвищий прояв його волелюбних прагнень, духовно-патріотичних устремлінь. Втративши свою державу, Україна кілька століть не мала і свого національного гімну, його заступали патріотичні пісні, що не охоплювали долі всього народу, розмежована кордонами австро-угорської та російської монархій.

 Яскравим виявом патріотично-національних почуттів українців єдиної нашої землі стала поява вірша поета й етнографа Павла Чубинського “Ще не вмерла Україна”.

 Жодному нашому творові української літератури не судилася така велична і ... трагічна доля. Трагічна, бо понад століття пісню-гімн переслідували, вбивали, забороняли, та як не силкувались – не вбили. Велична, бо в ньому втілена споконвічна мрія народу стати суверенним, здобути волю, виражена незламна віра у відродження України.

 Відроджується, воскресають національні традиції України: її символіка, патріотичні і духовні гімни, серед яких і “Ще не вмерла Україна”. Тисячі і тисячі синів українського народу з цим гімном на устах  боролися за волю України, страждали у царських тюрмах, ішли на заслання, гинули героїчною смертю у повстанських загонах.

 З піснею-гімном пов’язані вікові поривання нашого народу до незалежності, яка в наш час стала реальністю. Тому нова незалежна Україна обрала мелодію  слова пісні “Ще не вмерла Україна” за свій Державний гімн. Пісні, яка понад століття одухотворювала національно-духовні поривання народу до своєї незалежності, кликала народ до святої Волі. І от, 15 січня 1992 року Президія Верховної Ради України затвердила музичну редакцію гімну України.

 

Ведучий(зачитує): Указ Президії Верховної Ради України про Державний гімн України.

 

Президія Верховної Ради України постановляє:

  1. Затвердити музичну редакцію Державного гімну України, автором музики якої є М.М.Вербицький.
  2. Запровадити повсюдне виконання  Державного гімну України, затвердженого цим указом, з 16.01.1992 р.
  3. Визнати таким, що втратив чинність Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 22 березня 1978 р. “Про державний гімн УРСР”.

м. Київ

15 січня 1992 р.

Голова Верховної Ради України

                                      І.Плющ

 

Звучить гімн “Ще не вмерла Україна”

 

Коли співають, – пісня ще жива.

Співуче серце грати розрива.

Не вб’ють громи зловісні

Життя провічну пісню.

 

Громи не вб’ють!

Співайте, люди, нелюдам на зло,

Співайте хором, щоб так не було!

Хай спів стрясає груди.

Співайте хором, люди!

 

Список використаних та рекомендованих літературних джерел:

 

  1. Болсуновський К. Родовий знак Рюриковичів, великих князів Київських. – К., 1991.
  2. Грушевський М.С.  Історія України. – К.: Либідь, 1992.
  3. Історія України: У 3-х т. / Дорошенко Д.І. – К.: Глобус, 1991. – Т.1.
  4. Національна символіка  // Пам’ятки України. – 1991.
  5. Українознавство: Посібник. – Київ, 1994.

 

 

 

 

 

Свято Покрови.

Посвята в козаки (джури)

учнів 5 класу

Матвієнко Оксана Вікторівна,

керівник гуртка «Народознавство»

-->


Copyright MyCorp © 2019
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz